Раді вітати тебе у нашій затишній комірчині. Тут пахне глиною та вогнем. Тут, у інструментах, у виробах живуть краплинки наших сердець. Тут руки перемісили сотні кілограм глини, викарбовуючи та втілюючи у життя наші фантазії, наш світогляд та потяг до творчості й самовираження. Тобі повинно тут сподобатись. Обирай те, що тобі до душі та насолоджуйся...
Виробництво керамічних виробів – трудомісткий і довготривалий процес, що вимагає від ремісника володіння різноманітними навичками – починаючи від вибору глини і кінчаючи термічною обробкою виробів.
Науково доведено, що глина була одним із вирішальних факторів трансформації „неживої природи в живу”,
відіграючи важливу роль в утворення молекул протеїну – першого кроку органічного
життя на нашій планеті. До того ж американські дослідники з НАСА доказали ще
наприкінці 1980-х, що глина має надзвичайно важливу особливість:
здатність зберігати і передавати енергію.
Я тоді жив у селі разом з дідом і бабою, батьки жили у місті. Після сильного дощу наша вулиця перетворилась у таку собі неглибоку річку, я із сусідом, таким же хлопчаком грались у тій вулиці, будуючи вздовж „берегів річки” фортеці із болота , різнокаліберних патиків та іншого сміття, яке несла по вулиці дощова вода. Згодом я переїхав жити з батьками до міста, а замість болота отримав у подарунок коробку пластиліну.
„Творчу діяльність” розпочав з гіганським розмахом, я ліпив де тільки міг , залишаючи свої „шедеври” по всій квартирі, з часом вони втоптувалися в килим у, доріжки, одіяла та простирадла.
Поступово нова квартира, яка донедавна ще зберігала запахи свіжої фарби та вапна поступово набувала кольорів мого пластиліну, що не могло не викликати конфліктів з батьками. Вони дозволили мені ліпити тільки в школі на уроках ліплення.
Далі життя так склалося, що ліплення довелось відкласти на другий план. Навчання в середній школі плюс навчання в музичній школі, вступ до технікуму, згодом в аграрно-технічну академію. Навчання в академії я поєднував з роботою у місцевій газеті. Згодом я познайомився з камянецькими керамістами Михайлом Печеним та Дезідеріем Шустером, у яких навчився більшості того що зараз роблю в кераміці.
Самостійну діяльність почав з виробництва керамічних дзвоників та підков для Кам'янця-Подільського, з часом асортимент почав розширюватись, до Кам'янця додалися Хотин, Хмельницький, Чернівці, Вінниця, Тернопіль, Збараж, Киів, Умань, Одеса і Меджибіж.
Планую розширювати асортимент і надалі, шукаю партнерів у інших містах України та за кордоном.